- напрямити
- [напр'ами/тие]
-мл'у/, -ми/ш, -миемо/, -миете/, -мл'а/т'; нак. -ми/, -м'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
напрямити
Смотреть что такое "напрямити" в других словарях:
напрямити — див. напрямляти … Український тлумачний словник
напрямити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
напрямлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напрямити … Український тлумачний словник
напрямлення — я, с. Дія за знач. напрямити … Український тлумачний словник
напрямувати — у/ю, у/єш, док., діал. Напрямити … Український тлумачний словник
